Сенат Польщі серед ночі ухвалив закон про кримінальне переслідування за заперечення злочинів «бандеризму» 

Варшава – Далеко за північ, з середи на четвер, у польському Сенаті голосувавали за зміни в законі про Інститут національної пам’яті Польщі. Багатогодинна дискусія стосувалася положень про кримінальне переслідування за приписування польському народові нацистських злочинів, а також за заперечування «злочинів українських націоналістів» проти поляків. Депутати верхньої палати парламенту більшістю голосів підтримали нововведення ухвалені нижньою палатою – Сеймом. Попри численні зауваження опозиції, депутати з польської партії влади «Право і справедливість» дали суперечливому законові «зелене світло».

57 із 82 присутніх у Сенаті депутатів проголосували за внесення змін до закону про Інститут національної пам’яті. 23 депутатів-опозиціонерів було проти, один утримався. Під час бурхливого обговорення сенатори з опозиції зазначали, що оновлений польський закон спричинив широкий резонанс у світі ще до того, як його ухвалили. На їхню думку, зміни внесені до законодавства погіршать імідж Польщі у світі й зіпсують її стосунки з Ізраїлем та Україною. Мовляв, Ізраїль та міжнародні єврейські організації вже обурилися новими положеннями польського законодавства, яке начебто обмежить свободу наукових досліджень про Голокост.

Такі думки лунали з уст представників польської опозиції під час тривалих дебат у сенатських комісіях та в сесійній залі. Опозиційні сенатори звертали увагу на те, що ухвалений Сеймом закон ряхтить суперечностями і недоречностями. Зокрема вони є в тій частині, яка стосується кримінального переслідування за заперечення «злочинів українських націоналістів». Ці положення були запропоновані популістською партією «Кукіз’15», яка ідеологію українського націоналізму називає «бандеризмом».

​Чому в законі робиться наголос на українцях?

Під час обговорення закону в Сенаті опозиціонери зверталися зі своїми запитаннями до представників уряду, який підтримує суперечливий закон. Сенатори запитували про те, навіщо вводити нові положення в законодавство, якщо польський Інститут національної пам’яті проводить розслідування злочинів щодо поляків у роки Другої світової на базі вже діючих законів. Крім цього, депутатів Сенату здивувало, що законом передбачене переслідування за заперечення злочинів скоєних українськими націоналістами протягом 1925-1950 років. Політики з опозиції безуспішно намагалися з’ясувати, чим зумовлені саме такі часові рамки. Представники польського уряду казали, що це ініціатива партії «Кукіз’15», натомість вони не знають як відповісти на це питання.

Сенатор Барбара Здроєвська намагалася з’ясувати, чому в оновленому законі робиться наголос на національності українців. «Поясніть, чому ви не усунете цей запис в якому говорите про нацистські злочини, а не німецькі, про комуністичні, а не радянські, а тут вводимо «злочини українських націоналістів?» – запитувала політик у представника міністерства юстиції. Здроєвська, як і її колеги з лав опозиціонерів переконувала польську партію влади «Право та справедливість», а також польський уряд відкликати суперечливий закон. Вона закликала: «Прошу задуматися, бо на мою думку, це чергова міна на яку ви нас ведете. Я хочу нагадати, що це не депутати партії «Кукіз’15» відповідають за закордонну політику, а уряд». На думку Здроєвської, ухвалення польським парламентом закону, який розсварює Польщу з іншими країнами – це результат браку у польської влади добрих фахівців з міжнародних стосунків.

У свою чергу сенатор Богдан Борусевич назвав новий закон поганим, таким за який Польща платиме високу ціну. Звертаючись до представників уряду він говорив: «Навіщо цей закон? Щоб зміцнити свій крайній правий електорат? Або електорат, який творять земляцтва, наприклад – львівське? Частину «українських» положень до нього ввели депутати, але ж уряд бере участь у процедурі, тож він бере відповідальність за цілий закон. Уряд «Права і справедливості» посварив нас з усіма сусідами – німцями, українцями, а тепер конфлікт з Ізраїлем, і не тільки з Ізраїлем, але це також означає конфлікт зі США, а також з міжнародними єврейськими організаціями».

Закон своєчасний і потрібний – польська влада

На закиди опозиції про непродуманість змін до закону відповідав Патрик Які, віце міністр-юстиції. Він зазначив, що «українська» частина цих змін – це ініціатива не уряду, а депутатів Сейму з партії «Кукіз’15».

«Я не приховую, що ми також хотіли на етапі обговорення в Сеймі, розділити ці питання. Я вважаю, що злочини пов’язані з «бандеризмом» потрібно кримінально переслідувати, але це потрібно робити за іншої нагоди, в іншому законі, та депутати проголосували за включення законопроекту фракції Кукіза до цього закону, тому сьогодні він виглядає саме так», – пояснював віце-міністр.

Водночас Які зазначив, що предметом особливої турботи польської влади є стосунки з Ізраїлем. «Ми стаємо на голові і робимо все що в наших силах, щоб стосунки з Ізраїлем були добрими. Та виникає питання – чи ми як держава, яка бореться за свою суб’єктність, повинні піддаватися на такий своєрідний шантаж? Чи одначе наші стосунки повинні будуватится на діалозі, на розмовах про закони, а не на такому шантажеві?» – запитував Патрик Які.

У свою чергу Марцін Вархол, інший представник міністерства юстиції проект змін до закону назвав «потрібним і добрим». Такої ж думки Станіслав Карчевський, спікер Сенату, політик з польської партії влади «Право і справедливість». Він закликав своїх однопартійців: «Заохочую до голосування за цей закон, який написаний для того, щоб ми дбали про добре ім’я Польщі, про наші інтереси». Відтак, майже о другій годині ночі більшість сенаторів проголосували за ухвалення змін до резонансного закону. Аби він набув чинності його мусить підписати президент Польщі Анджей Дуда.